Тренувальний тест у форматі ЗНО
Підсумок тесту
Завершено запитань: 0 з 57
Запитання:
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
Інформація
Тренувальний тест повністю відповідає структурі та вимогам зовнішнього незалежного оцінювання. Бажаємо успіху!
Ви вже проходили тест раніше. Ви не можете пройти його знову.
Тест завантажується...
Щоб розпочати тест, потрібно ввійти або зареєструватися.
Щоб розпочати тест, потрібно завершити наступний тест:
Результати
Правильних відповідей: 0 з 57
Ваш час:
Час вийшов
Ви набрали 0 з 0 балів, (0)
Категорії
- Не присвоєно категорію 0%
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
- З відповіддю
- З відміткою про перегляд
-
Запитання 1 з 57
1. Запитання
Букву е треба писати в усіх словах рядка
Правильно
Неправильно
-
Запитання 2 з 57
2. Запитання
У реченні
«Тиша стр(1)вожилась, затр(2)мтіла, непорушне й дзвінке повітря стало ще дзвінкішим,
прозорішим, мов кр(3)шталь, вітер — так скрпаль опускає смичок — замахнувся рвучко, помах,
другий — і загр(5)міло»
літеру е слід писати на місці цифриПравильно
Неправильно
-
Запитання 3 з 57
3. Запитання
Помилку в написанні особових закінчень дієслів допущено в рядку
Правильно
Неправильно
-
Запитання 4 з 57
4. Запитання
М’який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку
Правильно
Неправильно
-
Запитання 5 з 57
5. Запитання
Граматичну помилку допущено в словосполученні
Правильно
Неправильно
-
Запитання 6 з 57
6. Запитання
Граматичну помилку допущено в рядку
Правильно
Неправильно
-
Запитання 7 з 57
7. Запитання
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
(1)Перше, що одразу ж впадало у вічі, це широкі плечі людини. (2)Стан же був на/диво тонкий
і гнучкий. (3)На голові чорнів не/великий чуб, чорний вус різко відтінював круте підборіддя, рівний
ніс. (4)Тонкі брови розбігалися від перенісся широкими сміливими дугами. (5)Очі були карі, веселі
й від них обличчя козака світилося красою. (6)Спритність, відвага лева, хитрість лиса і в/одночас
одвертість і щирість оживлювали це обличчя.
(7)Так ось він який, о/той Богун, ватажок козацький!Правильно
Неправильно
-
Запитання 8 з 57
8. Запитання
У переносному значенні вжито в тексті виділене слово
(1)Перше, що одразу ж впадало у вічі, це широкі плечі людини. (2)Стан же був на/диво тонкий
і гнучкий. (3)На голові чорнів не/великий чуб, чорний вус різко відтінював круте підборіддя, рівний
ніс. (4)Тонкі брови розбігалися від перенісся широкими сміливими дугами. (5)Очі були карі, веселі
й від них обличчя козака світилося красою. (6)Спритність, відвага лева, хитрість лиса і в/одночас
одвертість і щирість оживлювали це обличчя.
(7)Так ось він який, о/той Богун, ватажок козацький!Правильно
Неправильно
-
Запитання 9 з 57
9. Запитання
Однорідні підмети є в реченні
(1)Перше, що одразу ж впадало у вічі, це широкі плечі людини. (2)Стан же був на/диво тонкий
і гнучкий. (3)На голові чорнів не/великий чуб, чорний вус різко відтінював круте підборіддя, рівний
ніс. (4)Тонкі брови розбігалися від перенісся широкими сміливими дугами. (5)Очі були карі, веселі
й від них обличчя козака світилося красою. (6)Спритність, відвага лева, хитрість лиса і в/одночас
одвертість і щирість оживлювали це обличчя.
(7)Так ось він який, о/той Богун, ватажок козацький!Правильно
Неправильно
-
Запитання 10 з 57
10. Запитання
Частку виділено в сполученні слів із цього тексту
(1)Перше, що одразу ж впадало у вічі, це широкі плечі людини. (2)Стан же був на/диво тонкий
і гнучкий. (3)На голові чорнів не/великий чуб, чорний вус різко відтінював круте підборіддя, рівний
ніс. (4)Тонкі брови розбігалися від перенісся широкими сміливими дугами. (5)Очі були карі, веселі
й від них обличчя козака світилося красою. (6)Спритність, відвага лева, хитрість лиса і в/одночас
одвертість і щирість оживлювали це обличчя.
(7)Так ось він який, о/той Богун, ватажок козацький!Правильно
Неправильно
-
Запитання 11 з 57
11. Запитання
М’який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку
Правильно
Неправильно
-
Запитання 12 з 57
12. Запитання
Букву е треба писати в усіх словах рядка
Правильно
Неправильно
-
Запитання 13 з 57
13. Запитання
Орфографічну помилку допущено в рядку
Правильно
Неправильно
-
Запитання 14 з 57
14. Запитання
Правила вживання лапок дотримані в уривку з афіші
Правильно
Неправильно
-
Запитання 15 з 57
15. Запитання
Граматичну помилку допущено в рядку
Правильно
Неправильно
-
Запитання 16 з 57
16. Запитання
Неправильно побудовано речення
Правильно
Неправильно
-
Запитання 17 з 57
17. Запитання
Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?» —
Правильно
Неправильно
-
Запитання 18 з 57
18. Запитання
Разом треба писати всі прислівники в рядку
Правильно
Неправильно
-
Запитання 19 з 57
19. Запитання
Неправильно утворено форму наказового способу дієслова читати в рядку
Правильно
Неправильно
-
Запитання 20 з 57
20. Запитання
Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насунулися хмари…» обрати
Правильно
Неправильно
-
Запитання 21 з 57
21. Запитання
Підкреслені букви позначають різні звуки в словах рядка
Правильно
Неправильно
-
Запитання 22 з 57
22. Запитання
Кома НЕ СТАВИТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущено)
Правильно
Неправильно
-
Запитання 23 з 57
23. Запитання
Частка не пишеться окремо у варіанті
Правильно
Неправильно
-
Запитання 24 з 57
24. Запитання
З’ясуйте, який вид підрядного речення відповідає кожному фрагментові.
Сортувати елементи
- з’ясувальне
- мети
- означальне
- ступеня та способу дії
- умови
-
…понад усе хотіли, щоб…
-
…зайшов до магазину, щоб…
-
…дуже сподобалася книга, що її…
-
…настільки досвідчена, що…
Правильно
Неправильно
-
Запитання 25 з 57
25. Запитання
Утворіть пари спільнокореневих слів.
Сортувати елементи
- пиляти
- пилити
- копиловий
- пильність
- пилипівка
-
пилка
-
пил
-
копил
-
пильнувати
Правильно
Неправильно
-
Запитання 26 з 57
26. Запитання
З’ясуйте вид поданих односкладних речень.
Сортувати елементи
- Співаймо разом!
- У будинку ввімкнули опалення.
- За сон коня не купиш.
- На хуторі немає школи.
- Хай суддею буде наймудріший.
-
означено-особове
-
неозначено-особове
-
узагальнено-особове
-
безособове
Правильно
Неправильно
-
Запитання 27 з 57
27. Запитання
З’ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного.
Сортувати елементи
- означальне
- з’ясувальне
- обставинне мети
- обставинне часу
- обставинне способу дії
-
Григорій Сковорода вийшов із козацького роду, …
-
Не відав, ...
-
…, у світі, подібному до театру, слід обирати ролі за здібностями.
-
… , Сковорода відразу ж помандрував до рідних Чорнух.
Правильно
Неправильно
-
Запитання 28 з 57
28. Запитання
Доберіть замість пропусків потрібні слова.
Сортувати елементи
- свідоцтво
- освідчення
- посвідчення
- свідчення
- засвідчення
-
Замість паспорта можна подати … про народження.
-
Це було натхненне й поетичне … в коханні.
-
На вході чергові обов’язково перевіряють … особи.
-
Лейтенант уважно занотував … очевидця події.
Правильно
Неправильно
-
Запитання 29 з 57
29. Запитання
Слово, виділене у вислові
«Вінсент же пише яро…» (рядок 32), ужито, щоб
Мистецтво, не підвладне часу
(1—10) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних
художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога: якось переконували,
що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка. Доводили, що неможливо за
короткий час зробити таку систему крапок, натякали на стилістичну невідповідність. Але
ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі роботи митця написані зі «швидкіс-
тю виконання й без вагань», «на одному подихові». І картину купили за рекордну суму. Для
«Саду в Овері» характерна унікальна техніка пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні
на полотно окремих дрібних крапок чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з від-
стані, ці крапки змішуються, і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були
б змішані на самому полотні.
(11—14) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником. Чи сподівався
будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди залишиться другорядною». Він щиро
вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без жодних меркантильних інтересів…
(15—21) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох техніках живопису, Вінсент ви-
ставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами, була настільки вдалою, що він «не
зміг її продати», — художник просто подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє
життя живопису, у який був несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що
я хочу вкласти у свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що
мене надихає абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває
в собі енергію й думку.
(22—28) Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його чистішим, наблизити до
первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать бага-
тьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні
блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаман-
на жорстка творча самодисципліна. І всюди Вінсент не зраджує свого бачення — сміливо
й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть речей, їхні
енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм. Непідробний.
(29—35) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити самостійним життям. Немає
часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах. Увагу треба приділяти
природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час роботи над картиною. Живопис.
Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним природа малює його рукою (не дивно,
що його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800 полотен —
рекордна для такого відтинку часу кількість.
(36—41) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх кутках Голландії, Бельгії,
Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати… І тоді з його
полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в них жодної цінності, картини
тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять центів за штуку,із них обдирали
фарбу й повторно писали на них, полотна використовували як циновки, мішені, ними при-
крашали горища й затуляли дірки курників.
(42—45) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали після смерті? Тому що
він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи, випередив час! Енергети-
ка ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем енергетичної вібрації, аби
сприймати її, а тим більше — цінувати.
(46) Зараз вони її цінують.
За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
(555 слів)Правильно
Неправильно
-
Запитання 30 з 57
30. Запитання
Стиль тексту —
Мистецтво, не підвладне часу
(1—10) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних
художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога: якось переконували,
що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка. Доводили, що неможливо за
короткий час зробити таку систему крапок, натякали на стилістичну невідповідність. Але
ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі роботи митця написані зі «швидкіс-
тю виконання й без вагань», «на одному подихові». І картину купили за рекордну суму. Для
«Саду в Овері» характерна унікальна техніка пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні
на полотно окремих дрібних крапок чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з від-
стані, ці крапки змішуються, і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були
б змішані на самому полотні.
(11—14) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником. Чи сподівався
будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди залишиться другорядною». Він щиро
вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без жодних меркантильних інтересів…
(15—21) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох техніках живопису, Вінсент ви-
ставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами, була настільки вдалою, що він «не
зміг її продати», — художник просто подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє
життя живопису, у який був несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що
я хочу вкласти у свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що
мене надихає абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває
в собі енергію й думку.
(22—28) Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його чистішим, наблизити до
первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать бага-
тьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні
блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаман-
на жорстка творча самодисципліна. І всюди Вінсент не зраджує свого бачення — сміливо
й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть речей, їхні
енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм. Непідробний.
(29—35) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити самостійним життям. Немає
часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах. Увагу треба приділяти
природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час роботи над картиною. Живопис.
Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним природа малює його рукою (не дивно,
що його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800 полотен —
рекордна для такого відтинку часу кількість.
(36—41) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх кутках Голландії, Бельгії,
Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати… І тоді з його
полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в них жодної цінності, картини
тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять центів за штуку,із них обдирали
фарбу й повторно писали на них, полотна використовували як циновки, мішені, ними при-
крашали горища й затуляли дірки курників.
(42—45) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали після смерті? Тому що
він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи, випередив час! Енергети-
ка ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем енергетичної вібрації, аби
сприймати її, а тим більше — цінувати.
(46) Зараз вони її цінують.
За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
(555 слів)Правильно
Неправильно
-
Запитання 31 з 57
31. Запитання
Ідею тексту висловлено в рядку
Мистецтво, не підвладне часу
(1—10) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних
художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога: якось переконували,
що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка. Доводили, що неможливо за
короткий час зробити таку систему крапок, натякали на стилістичну невідповідність. Але
ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі роботи митця написані зі «швидкіс-
тю виконання й без вагань», «на одному подихові». І картину купили за рекордну суму. Для
«Саду в Овері» характерна унікальна техніка пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні
на полотно окремих дрібних крапок чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з від-
стані, ці крапки змішуються, і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були
б змішані на самому полотні.
(11—14) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником. Чи сподівався
будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди залишиться другорядною». Він щиро
вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без жодних меркантильних інтересів…
(15—21) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох техніках живопису, Вінсент ви-
ставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами, була настільки вдалою, що він «не
зміг її продати», — художник просто подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє
життя живопису, у який був несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що
я хочу вкласти у свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що
мене надихає абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває
в собі енергію й думку.
(22—28) Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його чистішим, наблизити до
первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать бага-
тьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні
блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаман-
на жорстка творча самодисципліна. І всюди Вінсент не зраджує свого бачення — сміливо
й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть речей, їхні
енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм. Непідробний.
(29—35) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити самостійним життям. Немає
часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах. Увагу треба приділяти
природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час роботи над картиною. Живопис.
Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним природа малює його рукою (не дивно,
що його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800 полотен —
рекордна для такого відтинку часу кількість.
(36—41) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх кутках Голландії, Бельгії,
Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати… І тоді з його
полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в них жодної цінності, картини
тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять центів за штуку,із них обдирали
фарбу й повторно писали на них, полотна використовували як циновки, мішені, ними при-
крашали горища й затуляли дірки курників.
(42—45) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали після смерті? Тому що
він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи, випередив час! Енергети-
ка ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем енергетичної вібрації, аби
сприймати її, а тим більше — цінувати.
(46) Зараз вони її цінують.
За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
(555 слів)Правильно
Неправильно
-
Запитання 32 з 57
32. Запитання
Принцип «творити без жодних меркантильних інтересів»
ілюструють усі фрагменти тексту, окрім
Мистецтво, не підвладне часу
(1—10) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних
художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога: якось переконували,
що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка. Доводили, що неможливо за
короткий час зробити таку систему крапок, натякали на стилістичну невідповідність. Але
ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі роботи митця написані зі «швидкіс-
тю виконання й без вагань», «на одному подихові». І картину купили за рекордну суму. Для
«Саду в Овері» характерна унікальна техніка пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні
на полотно окремих дрібних крапок чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з від-
стані, ці крапки змішуються, і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були
б змішані на самому полотні.
(11—14) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником. Чи сподівався
будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди залишиться другорядною». Він щиро
вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без жодних меркантильних інтересів…
(15—21) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох техніках живопису, Вінсент ви-
ставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами, була настільки вдалою, що він «не
зміг її продати», — художник просто подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє
життя живопису, у який був несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що
я хочу вкласти у свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що
мене надихає абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває
в собі енергію й думку.
(22—28) Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його чистішим, наблизити до
первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать бага-
тьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні
блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаман-
на жорстка творча самодисципліна. І всюди Вінсент не зраджує свого бачення — сміливо
й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть речей, їхні
енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм. Непідробний.
(29—35) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити самостійним життям. Немає
часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах. Увагу треба приділяти
природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час роботи над картиною. Живопис.
Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним природа малює його рукою (не дивно,
що його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800 полотен —
рекордна для такого відтинку часу кількість.
(36—41) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх кутках Голландії, Бельгії,
Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати… І тоді з його
полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в них жодної цінності, картини
тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять центів за штуку,із них обдирали
фарбу й повторно писали на них, полотна використовували як циновки, мішені, ними при-
крашали горища й затуляли дірки курників.
(42—45) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали після смерті? Тому що
він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи, випередив час! Енергети-
ка ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем енергетичної вібрації, аби
сприймати її, а тим більше — цінувати.
(46) Зараз вони її цінують.
За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
(555 слів)Правильно
Неправильно
-
Запитання 33 з 57
33. Запитання
На думку автора тексту,
по-справжньому оцінити твори Ван Гога можна,
Мистецтво, не підвладне часу
(1—10) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних
художників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога: якось переконували,
що виставлена на продаж картина «Сад в Овері» — підробка. Доводили, що неможливо за
короткий час зробити таку систему крапок, натякали на стилістичну невідповідність. Але
ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі роботи митця написані зі «швидкіс-
тю виконання й без вагань», «на одному подихові». І картину купили за рекордну суму. Для
«Саду в Овері» характерна унікальна техніка пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні
на полотно окремих дрібних крапок чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з від-
стані, ці крапки змішуються, і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були
б змішані на самому полотні.
(11—14) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником. Чи сподівався
будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди залишиться другорядною». Він щиро
вирішив творити мистецтво заради мистецтва. Без жодних меркантильних інтересів…
(15—21) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох техніках живопису, Вінсент ви-
ставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами, була настільки вдалою, що він «не
зміг її продати», — художник просто подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє
життя живопису, у який був несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що
я хочу вкласти у свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що
мене надихає абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває
в собі енергію й думку.
(22—28) Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його чистішим, наблизити до
первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать бага-
тьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні
блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаман-
на жорстка творча самодисципліна. І всюди Вінсент не зраджує свого бачення — сміливо
й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на нього енергію й відображаючи суть речей, їхні
енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм. Непідробний.
(29—35) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити самостійним життям. Немає
часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах. Увагу треба приділяти
природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час роботи над картиною. Живопис.
Живо писати. Вінсент же пише яро — сама бачена ним природа малює його рукою (не дивно,
що його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для
звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев’ять років написав понад 800 полотен —
рекордна для такого відтинку часу кількість.
(36—41) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх кутках Голландії, Бельгії,
Франції — скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати… І тоді з його
полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в них жодної цінності, картини
тачками возили халамидники, розпродуючи їх по десять центів за штуку,із них обдирали
фарбу й повторно писали на них, полотна використовували як циновки, мішені, ними при-
крашали горища й затуляли дірки курників.
(42—45) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали після смерті? Тому що
він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи, випередив час! Енергети-
ка ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем енергетичної вібрації, аби
сприймати її, а тим більше — цінувати.
(46) Зараз вони її цінують.
За В. Терещенком, журнал «Політика і культура»
(555 слів)Правильно
Неправильно
-
Запитання 34 з 57
34. Запитання
Твори «Зажурилась Україна» та «Чи не той то хміль…» спільні за
Правильно
Неправильно
-
Запитання 35 з 57
35. Запитання
«Се моє, і те — теж моє», — так автор «Слова про похід Ігорів» розповідає про
Правильно
Неправильно
-
Запитання 36 з 57
36. Запитання
«Де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку». Так говорить
Правильно
Неправильно
-
Запитання 37 з 57
37. Запитання
Одержавши хабара, зібрав вітри та «звелів поганій бути погоді» герой «Енеїди» І. Котляревського
Правильно
Неправильно
-
Запитання 38 з 57
38. Запитання
«Ваша «Маруся» так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю», – написав Тарас Шевченко
Правильно
Неправильно
-
Запитання 39 з 57
39. Запитання
Прочитайте уривок вірша, виконайте завдання.
Віршовий розмір наведеного уривка —Тоді, як, Господи, святая
На землю правда прилетить
Хоч на годиночку спочить,
Незрячі прозрять, а кривиє,
Мов сарна з гаю, помайнуть.
Німим одверзуться уста,
Прорветься слово, як вода,
І дебр-пустиня неполита,
Зцілющою водою вмита,
Прокинеться; і потечуть
Веселі ріки, а озера
Кругом гаями поростуть
Веселим птаством оживуть.Правильно
Неправильно
-
Запитання 40 з 57
40. Запитання
Написання нарису «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» стало важливим етапом підготовки твору
Правильно
Неправильно
-
Запитання 41 з 57
41. Запитання
«Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітками, вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена у зелене убрання, між високим зеленим житом, — вона здавалась русалкою…» — це портрет
Правильно
Неправильно
-
Запитання 42 з 57
42. Запитання
Жанр твору Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Правильно
Неправильно
-
Запитання 43 з 57
43. Запитання
Автором першої в українській літературі СОЦІАЛЬНОЇ повісті є
Правильно
Неправильно
-
Запитання 44 з 57
44. Запитання
Дія драматичної поеми Лесі Українки «Лісова пісня» відбувається протягом
Правильно
Неправильно
-
Запитання 45 з 57
45. Запитання
Батьковою настановою «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» нехтують сини у творі
Правильно
Неправильно
-
Запитання 46 з 57
46. Запитання
Герой новели «Камінний хрест» В. Стефаника вибив на хресті
Правильно
Неправильно
-
Запитання 47 з 57
47. Запитання
Вислови зі збірки П. Тичини «Сонячні кларнети» «акордились планети», «співає стежка на городі», «танцюють звуки на дзвіниці, і плаче дзвін» є прикладами
Правильно
Неправильно
-
Запитання 48 з 57
48. Запитання
Образ арфи споріднює вірш П. Тичини «Арфами, арфами…» із твором
Правильно
Неправильно
-
Запитання 49 з 57
49. Запитання
Лицарем молодої української поезії Олесь Гончар назвав
Правильно
Неправильно
-
Запитання 50 з 57
50. Запитання
Т. Шевченко визначив жанр твору «Сон» як
Правильно
Неправильно
-
Запитання 51 з 57
51. Запитання
Нещадною сатирою, гротеском, влучним шаржуванням позначено твір
Правильно
Неправильно
-
Запитання 52 з 57
52. Запитання
У творчості Володимира Сосюри виразно простежуються риси
Правильно
Неправильно
-
Запитання 53 з 57
53. Запитання
У творах В. Барки «Жовтий князь» і У. Самчука «Марія» провідною є тема
Правильно
Неправильно
-
Запитання 54 з 57
54. Запитання
Установіть відповідність між іншомовними й українськими словами.
Сортувати елементи
- примарний
- легкий
- яскравий
- моральний
- результативний
-
ефемерний
-
ефірний
-
ефектний
-
етичний
Правильно
Неправильно
-
Запитання 55 з 57
55. Запитання
Установіть відповідність між псевдонімом письменника та його справжнім прізвищем.
Сортувати елементи
- Панас Мирний
- Микола Хвильовий
- Василь Барка
- Остап Вишня
- Іван Багряний
-
Рудченко
-
Фітільов
-
Очерет
-
Губенко
Правильно
Неправильно
-
Запитання 56 з 57
56. Запитання
Установіть відповідність між жанром і назвою твору
Сортувати елементи
- «Хазяїн»
- «І мертвим, і живим...»
- «Тигролови»
- «Інститутка»
- «Наталка Полтавка»
-
комедія
-
послання
-
роман
-
повість
Правильно
Неправильно
-
Запитання 57 з 57
57. Запитання
Установіть відповідність між псевдонімом і справжнім прізвищем письменника
Сортувати елементи
- Павло Губенко
- Марія Вілінська
- Лариса Косач
- Іван Лозов’ягін
- Іван Тобілевич
-
Остап Вишня
-
Марко Вовчок
-
Леся Українка
-
Іван Багряний
Правильно
Неправильно